Огляд фінансових ринків від ТОВ “Інтер Бізнес Фінанс” - понеділок, 09 листопада 2026

Перший тиждень листопада пройшов під впливом одразу кількох чинників: політичних змін у США після проміжних виборів до Конгресу, різкого перегляду інвесторами оцінок технологічних компаній та штучного інтелекту, а також очікувань щодо подальших рішень центральних банків.

На початку тижня фінансові ринки отримали підтримку завдяки зниженню цін на нафту. Повідомлення про переговори між США та Іраном щодо припинення військового протистояння на Близькому Сході зменшили побоювання щодо перебоїв у постачанні енергоносіїв. На цьому тлі нафтові котирування різко знизилися, а разом із ними послабився інфляційний тиск, який останніми місяцями залишався одним із головних ризиків для світової економіки. Долар і прибутковість американських державних облігацій на початку тижня також опинилися під тиском.

Однак наприкінці тижня позитивний ефект від здешевлення енергоносіїв був значною мірою нівельований масштабним розпродажем акцій технологічного сектору. Інвестори почали критичніше оцінювати обсяги капітальних витрат найбільших компаній на розвиток штучного інтелекту, перспективи окупності цих інвестицій та надмірно високі ринкові оцінки окремих емітентів.

Таким чином, головною особливістю тижня стало повернення волатильності на фондові ринки. Інвестори дедалі більше зважають не лише на темпи зростання прибутків технологічних компаній, а й на їхню здатність перетворювати масштабні інвестиції в AI-інфраструктуру на реальні грошові потоки.

США: політичні зміни, технологічний розпродаж і посилення очікувань щодо ставок

Американський фондовий ринок завершив тиждень зі значними втратами. Найбільш відчутний удар припав на технологічний сектор, який останнім часом був одним із головних драйверів зростання фондових індексів.

Особливо складним став четвер, 5 листопада. Індекс Nasdaq Composite впав приблизно на 5,5%, S&P 500 — на 4,4%, а Dow Jones Industrial Average втратив близько 3,4%. Падіння стало одним із найсильніших для американського ринку за останні півтора року. Під тиском опинилися компанії, пов'язані з виробництвом напівпровідників, хмарними обчисленнями та будівництвом інфраструктури для штучного інтелекту.

Серед причин розпродажу — побоювання, що політичні результати проміжних виборів можуть призвести до посилення регуляторного тиску на окремі технологічні проєкти, зокрема будівництво дата-центрів. Водночас інвестори почали фіксувати прибуток після тривалого періоду зростання акцій компаній, пов'язаних зі штучним інтелектом.

У п'ятницю ринок частково відновився: Nasdaq додав близько 1,1%, S&P 500 — 0,32%. Акції напівпровідникових компаній також продемонстрували відскок. Проте цього було недостатньо, щоб компенсувати попередні втрати. За підсумками тижня Nasdaq знизився приблизно на 3,4%, S&P 500 — на 2,7%, Dow Jones — на 0,9%. Nasdaq зафіксував уже четвертий поспіль тиждень зниження.

Важливим макроекономічним сигналом стала публікація даних американського ринку праці за жовтень. Кількість нових робочих місць зросла сильніше, ніж очікували аналітики, а рівень безробіття знизився до 4,1%. Це свідчить про збереження стійкості американської економіки, але водночас посилює ризик того, що Федеральна резервна система не поспішатиме зі зниженням ставок або навіть може знову перейти до їх підвищення. За оцінками ринкових учасників, імовірність підвищення ставки ФРС у грудні зросла до 78%.

Для ринку державних облігацій США це означає збереження тиску з боку очікувань щодо процентних ставок. Висока прибутковість казначейських паперів підвищує вартість фінансування для компаній і робить акції, особливо технологічні, менш привабливими порівняно з інструментами з фіксованою дохідністю.

Отже, американський ринок опинився між двома протилежними факторами: стійка економіка підтримує корпоративні прибутки, але водночас дає ФРС менше підстав для пом'якшення монетарної політики. Найближчими тижнями саме баланс між інфляцією, зайнятістю та очікуваннями щодо ставок визначатиме напрямок руху американських активів.

Європейський Союз: енергетичні ризики та жорсткіша позиція центральних банків

Європейські фондові ринки протягом тижня демонстрували відносну стійкість, хоча наприкінці періоду також відчули вплив глобального розпродажу технологічних акцій. За даними ринкового огляду, індекс STOXX Europe 600 за тиждень додав близько 0,19%, завершивши торги 6 листопада на рівні 647,96 пункту. Водночас у п'ятницю індекс знизився на 1,06%, майже нівелювавши попереднє зростання.

Серед окремих європейських ринків краще виглядали Франція та Іспанія. Натомість британський FTSE 100 за тиждень знизився приблизно на 0,55%, німецький DAX — на 0,09%. Загалом європейські інвестори залишалися обережними через невизначеність щодо енергетичних цін, інфляції та подальшої політики центральних банків.

Окремою подією стало рішення Банку Англії 5 листопада підвищити базову процентну ставку на 0,25 процентного пункту — до 4,0%. Це стало першим підвищенням ставки з серпня 2023 року. Рішення відображає занепокоєння регулятора щодо інфляційних ризиків, які посилилися через зростання вартості енергоносіїв.

Європейський центральний банк на попередньому засіданні 29 жовтня залишив ставки без змін, однак попередив про зростання інфляційних ризиків через подорожчання енергії. Це важливо і для листопадової динаміки ринків: інвестори змушені враховувати ймовірність того, що європейська монетарна політика залишатиметься жорсткішою довше, ніж очікувалося раніше.

Зниження нафтових цін на початку листопада дещо полегшило ситуацію для європейської економіки, яка значною мірою залежить від імпорту енергоресурсів. Однак цей позитивний чинник поки не усуває ризику повторного прискорення інфляції, особливо якщо геополітична ситуація на Близькому Сході знову загостриться.

Китай: пом'якшення умов фінансування та підтримка економічної активності

Китайський фінансовий ринок виглядав краще за більшість провідних світових майданчиків. За даними огляду регіональної динаміки, індекс MSCI China за тиждень зріс приблизно на 4,22% у доларовому вимірі. Це контрастувало зі зниженням американських та європейських ринків і свідчило про відносно кращі настрої інвесторів щодо китайських активів.

Важливою подією стало оновлення операційної системи монетарної політики Народного банку Китаю. З 2 листопада центральний банк перейшов до використання одноденної ставки зворотного РЕПО як основного орієнтира для короткострокового фінансування банківської системи. У перший день за цією ставкою 1,25% було проведено операції на суму 541 млрд юанів.

Такий крок має на меті зробити управління ліквідністю більш гнучким і поліпшити передавання монетарних рішень до фінансової системи. Для китайської економіки це важливо на тлі необхідності підтримувати кредитування, внутрішній попит та інвестиційну активність.

Водночас Китай продовжує балансувати між підтримкою економічного зростання та структурними проблемами внутрішнього попиту. Зовнішня торгівля й промислове виробництво залишаються важливими джерелами економічної активності, але стійке відновлення потребує також поліпшення споживчих настроїв і стабілізації внутрішнього ринку.

Позитивна динаміка китайських акцій протягом тижня показує, що частина інвесторів розглядає Китай як альтернативний напрямок для диверсифікації портфелів на тлі високої волатильності американського технологічного сектору. Проте для продовження зростання ринку необхідні переконливіші ознаки відновлення внутрішнього попиту.

Україна: валютний ринок, міжнародні резерви та державні запозичення

Український фінансовий ринок протягом 2–7 листопада залишався відносно стабільним, хоча на початку тижня валютні котирування демонстрували помітні коливання. Водночас фундаментальну підтримку гривні продовжували забезпечувати міжнародна фінансова допомога, значний обсяг міжнародних резервів та операції Національного банку.

Валютний ринок і курси міжбанку

На початку тижня на валютному ринку спостерігалося короткострокове послаблення гривні. 2 листопада міжбанківський курс долара піднявся протягом дня з 45,33–45,36 грн до 45,69–45,72 грн. Євро подорожчав ще відчутніше — з 50,76–50,78 грн до 51,23–51,25 грн.

Мінфін

У наступні дні ситуація змінилася. Після коливань на початку тижня котирування поступово знижувалися. 4 листопада долар завершив торги на рівні 45,50–45,53 грн, а 5 листопада — 45,33–45,37 грн. Євро 5 листопада знизився до 50,89–50,91 грн.

До завершення тижня тенденція до зміцнення гривні збереглася. 6 листопада міжбанківський курс долара становив 45,23–45,26 грн, євро — 50,44–50,46 грн. Таким чином, порівняно із закриттям 2 листопада долар подешевшав приблизно на 46 копійок, а євро — на 79 копійок.

Офіційний курс НБУ на 2 листопада становив 45,35 грн за долар і 50,68 грн за євро. Це відображало початкову позицію ринку перед подальшими коливаннями протягом тижня.

На готівковому ринку наприкінці тижня долар торгувався в межах приблизно 46,20–46,50 грн, євро — близько 51,25–51,50 грн. Різниця між міжбанківськими та готівковими котируваннями залишалася помітною, що свідчить про збереження попиту населення на валюту та обережну поведінку учасників роздрібного ринку.

Важливим сигналом став оприлюднений 6 листопада показник валютної поведінки населення. У жовтні чиста купівля валюти фізичними особами зросла майже до 1 млрд доларів — проти 740 млн доларів у вересні. Обсяг придбання готівкової валюти становив близько 2,3 млрд доларів. Це свідчить про те, що попит на валютні заощадження залишається високим, навіть попри відносну стабільність офіційного курсу.

Міжнародні резерви НБУ

Однією з найважливіших позитивних новин для українського фінансового ринку стало збільшення міжнародних резервів. За попередніми даними Національного банку, у жовтні 2026 року вони зросли майже на 2 млрд доларів, або на 4,2%, і станом на 1 листопада становили 49,1 млрд доларів.

Чисті міжнародні резерви за місяць збільшилися на 2,3 млрд доларів, або на 6,9%, — до 34,8 млрд доларів. Значну роль у цьому відіграли зовнішні надходження: у жовтні на валютні рахунки уряду в НБУ було зараховано близько 3,7 млрд доларів, з яких 3,3 млрд доларів надійшли від Європейського Союзу.

Такий рівень резервів є важливим фактором стабільності валютного ринку. Він дає Національному банку можливість проводити інтервенції для згладжування надмірних коливань попиту та пропозиції валюти, а також підтримувати прогнозованість курсової політики.

Водночас високі резерви значною мірою залежать від регулярності міжнародної фінансової допомоги. Тому для валютного ринку важливими залишаються не лише поточні обсяги резервів, а й графік майбутніх зовнішніх надходжень.

ОВДП: результати аукціону та дохідність гривневих облігацій

3 листопада Міністерство фінансів провело черговий аукціон із розміщення облігацій внутрішньої державної позики. У центрі уваги залишалися гривневі інструменти з різними строками погашення.

За результатами розміщення держава залучила до бюджету близько 4,13 млрд грн:

  • облігації строком приблизно 1,2 року — із середньозваженою дохідністю 15,10% річних; залучено близько 2,086 млрд грн;
  • облігації строком приблизно 2,4 року — із дохідністю 16,30% річних; залучено близько 2,044 млрд грн.

Попит інвесторів перевищував запропонований обсяг випусків: співвідношення заявок до розміщення становило приблизно 1,9 раза для коротшого випуску та 2,2 раза для довшого. Це свідчить про збереження зацікавленості інвесторів у гривневих державних паперах навіть за умов високої невизначеності.

Для інвесторів ОВДП залишаються одним із ключових інструментів збереження гривневих заощаджень. Їхня привабливість визначається поєднанням дохідності, відсутності оподаткування доходу фізичних осіб за державними облігаціями та можливості підтримати фінансування державного бюджету.

Портфель ОВДП у власності населення

За даними, оприлюдненими за підсумками 1 листопада 2026 року, фізичні особи володіли ОВДП на суму близько 173,1 млрд грн в еквіваленті. Портфель юридичних осіб становив 1 138,1 млрд грн, нерезидентів — 18,2 млрд грн.

Зростання участі населення в державних запозиченнях має важливе значення для внутрішнього фінансового ринку. Воно дозволяє частково спрямовувати заощадження громадян на фінансування державних потреб, зменшуючи залежність бюджету від зовнішніх джерел і банківського сектору.

Водночас для оцінки інвестиційної привабливості гривневих ОВДП важливо порівнювати їхню дохідність із поточною та очікуваною інфляцією, а також враховувати валютний ризик. Номінальна ставка 15–16% річних сама по собі не гарантує збереження купівельної спроможності заощаджень, якщо інфляція або курс гривні змінюватимуться швидше за очікування.

Міжнародна фінансова підтримка

5 листопада Європейська комісія повідомила про перерахування Україні чергового траншу обсягом 4,36 млрд євро в межах програми підтримки на 90 млрд євро. Із цієї суми приблизно 3,7 млрд євро спрямовуються на макрофінансову підтримку, а близько 658 млн євро — на оборонні потреби.

Це надходження має важливе значення для бюджетної та валютної стабільності України, оскільки дозволяє фінансувати державні видатки без надмірного збільшення внутрішніх запозичень і монетарного тиску.

За оцінками НБУ, Україна може отримати близько 50 млрд доларів бюджетної допомоги від партнерів у 2026 році. Прогноз на 2027 рік передбачає понад 52 млрд доларів, однак водночас очікується збільшення бюджетного дефіциту до 37% ВВП. Це підкреслює, наскільки важливою для фінансової стійкості країни залишається безперервність міжнародної підтримки.

Висновки та прогноз на найближчий місяць

Перший тиждень листопада продемонстрував, що світові фінансові ринки залишаються надзвичайно чутливими до змін монетарних очікувань, геополітичних подій та оцінок перспектив технологічного сектору.

У США основним ризиком залишається можливість подальшого посилення монетарної політики ФРС. Сильний ринок праці та стійка економічна активність зменшують імовірність швидкого зниження ставок. Водночас високі оцінки технологічних компаній і масштабні інвестиції в штучний інтелект можуть і надалі провокувати різкі корекції фондових індексів.

У Європі ключовими факторами залишатимуться енергетичні ціни та реакція центральних банків на інфляційні ризики. Підвищення ставки Банком Англії свідчить про готовність регуляторів діяти жорсткіше, якщо подорожчання енергоносіїв знову почне прискорювати інфляцію.

Китай, навпаки, продовжує використовувати інструменти підтримки ліквідності та економічної активності. Це може підтримувати місцевий фондовий ринок, однак для довгострокового позитивного тренду необхідне більш переконливе відновлення внутрішнього споживання.

Для України найближчий місяць, імовірно, пройде в умовах відносної стабільності валютного ринку, але зі збереженням високої залежності від міжнародного фінансування. Міжнародні резерви на рівні 49,1 млрд доларів створюють достатній буфер для згладжування курсових коливань. Водночас значний попит населення на валюту та потреби імпорту залишатимуться факторами тиску на гривню.

На валютному ринку не варто виключати короткострокових коливань долара та євро. Водночас різке та тривале ослаблення гривні за умови своєчасного надходження зовнішньої допомоги не виглядає базовим сценарієм. Важливу роль і надалі відіграватиме політика НБУ щодо валютних інтервенцій та управління ліквідністю.

Гривневі ОВДП, зі ставками близько 15,1–16,3% річних за розміщеннями цього тижня, залишатимуться одним із головних інструментів внутрішнього фінансування бюджету та альтернативою валютним заощадженням для інвесторів, готових приймати ризик гривні.

Загальний прогноз: у найближчі 3–4 тижні на міжнародних ринках імовірне збереження підвищеної волатильності, передусім у технологічному секторі та на ринку державних облігацій США. Для України ключовими чинниками стабільності залишатимуться міжнародна фінансова допомога, рівень резервів НБУ, валютна політика та здатність держави залучати кошти через внутрішній ринок ОВДП.

ДОСТУП ДО ФІНАНСОВИХ РИНКІВ ТА АНАЛІТИЦІ В РЕЖИМІ ОНЛАЙН
зареєструйтеся та отримайте 7 днів безкоштовно
Реєстрація
asd