Другий тиждень листопада пройшов під впливом двох головних тенденцій: поступового відновлення світових фондових ринків після різкого розпродажу на початку місяця та збереження занепокоєння щодо інфляції й подальшої політики центральних банків.

На початку тижня інвестори повернулися до купівлі акцій після попереднього падіння. Підтримку ринкам надали зниження нафтових цін, сподівання на дипломатичне врегулювання напруженості між США та Іраном, а також сильні корпоративні результати в низці секторів. Європейські та американські індекси змогли відновити частину втрачених позицій.
Однак макроекономічна картина залишалася неоднозначною. Опубліковані 10 листопада дані щодо інфляції у США виявилися вищими за очікування: споживчі ціни у жовтні зросли на 0,4% за місяць, а базова інфляція — на 0,3%. Це посилило побоювання, що Федеральна резервна система може продовжити підвищення процентних ставок. Ринкові очікування щодо грудневого засідання ФРС змістилися в бік жорсткішої монетарної політики.
Наприкінці тижня настрій інвесторів знову погіршився через слабкість технологічного сектору. Проте, на відміну від попереднього тижня, основні американські фондові індекси все ж завершили період у плюсі. Це свідчить про певне відновлення апетиту до ризику, хоча ринок залишається чутливим до новин про інфляцію, процентні ставки та перспективи компаній, пов'язаних зі штучним інтелектом.
На товарних ринках помітною подією стало зниження вартості нафти на тлі послаблення геополітичних побоювань. Водночас золото отримало підтримку як захисний актив: за підсумками тижня його вартість зросла приблизно на 4,5%.
США: відновлення фондового ринку на тлі інфляційних ризиків
Американські фондові індекси за підсумками тижня продемонстрували позитивну динаміку, перервавши серію попередніх тижневих знижень. За період 9–13 листопада S&P 500 зріс приблизно на 2,5%, Dow Jones — на 2,1%, Nasdaq Composite — на 2,3%. Таким чином, ринок частково відіграв попередні втрати, хоча технологічний сектор залишався джерелом підвищеної волатильності.
На початку тижня відновлення було досить широким: попит повернувся не лише до технологічних компаній, а й до акцій промислового, енергетичного та комунікаційного секторів. Зниження цін на нафту поліпшило настрої щодо інфляції, а очікування можливого зниження геополітичної напруженості сприяли перерозподілу капіталу на користь ризикових активів.
Водночас ключовою подією для американського ринку стала публікація індексу споживчих цін за жовтень. Загальна інфляція зросла на 0,4% за місяць після підвищення на 0,6% у вересні. Базовий індекс, який не враховує продукти харчування та енергоносії, збільшився на 0,3%. Найбільший внесок у загальне зростання цін зробили житлові послуги, харчові продукти та енергоносії.
Ці дані посилили побоювання, що інфляція залишається стійкою, а попереднього пом'якшення фінансових умов може бути недостатньо для повернення її до цільового рівня. Деякі представники ФРС висловилися на користь подальшого підвищення ставок, причому обговорювалася навіть можливість кроку на 0,5 процентного пункту, якщо інфляційний тиск посилиться.
Це призвело до зростання дохідності американських казначейських облігацій і посилило тиск на акції компаній із високими ринковими оцінками. Особливо чутливими до таких змін залишаються технологічні компанії, оскільки їхня вартість значною мірою залежить від очікуваних прибутків у майбутньому.
У п'ятницю, 13 листопада, американські індекси завершили торги різноспрямовано: S&P 500 знизився на 0,4%, Nasdaq — на 0,9%, тоді як Dow Jones додав 0,1%. Технологічний сектор знову був під тиском. Однією з найбільш обговорюваних новин стало повідомлення про відставку генерального директора Nvidia Дженсена Хуанга, яке посилило невизначеність навколо компаній, пов'язаних зі штучним інтелектом.
Отже, американський фондовий ринок продемонстрував відновлення, але його подальша динаміка залежатиме від того, чи зможе інфляція сповільнитися без суттєвого погіршення економічної активності. Якщо ціновий тиск залишатиметься високим, ФРС може продовжити жорстку політику, що створюватиме додаткові ризики для акцій і боргового ринку.
Європейський Союз: сильні корпоративні результати підтримали ринок
Європейські фондові майданчики завершили тиждень із позитивною динамікою. Індекс STOXX Europe 600 за підсумками 13 листопада практично не змінився протягом дня, але за весь тиждень зріс більш ніж на 2%. Це стало найкращим тижневим результатом із кінця червня.
Основну підтримку європейським акціям забезпечили сильні корпоративні результати. Особливо помітним було зростання банківського сектору: індекс європейських банків за тиждень додав понад 4%. Інвестори також позитивно оцінювали перспективи промисловості, оборонного сектору та енергетичної інфраструктури, які можуть отримати додатковий імпульс від збільшення державних інвестицій у безпеку та стратегічну автономію Європи.
Ще одним сприятливим чинником стало зниження нафтових цін на початку тижня. Для європейської економіки, яка значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв, це зменшує ризик нового прискорення інфляції та послаблює тиск на виробничі витрати підприємств.
Водночас ситуація з монетарною політикою залишається неоднозначною. Європейський центральний банк має враховувати як ризики повторного прискорення інфляції, так і необхідність підтримки економічної активності. На тлі зниження енергетичних цін у регулятора з'являється більше простору для обережної політики, однак очікування інвесторів щодо можливих змін ставок у найближчі місяці залишаються чутливими до нових даних.
Загалом європейський ринок виглядав стійкішим за американський технологічний сектор. Відносно привабливі оцінки європейських компаній, сильні корпоративні звіти та очікування збільшення інвестицій у промисловість і оборону підтримували інтерес інвесторів.
Китай: тиск на технологічні акції та неоднорідна динаміка ринків
Китайські фондові ринки протягом тижня не змогли зберегти позитивну динаміку попереднього періоду. Найбільш помітним було погіршення настроїв у Гонконзі, де інвестори активно скорочували позиції в технологічних компаніях на тлі глобальної переоцінки перспектив штучного інтелекту.
За підсумками тижня, що завершився 13 листопада, індекс Hang Seng знизився приблизно на 3,4%, а технологічний індекс Hang Seng Tech втратив близько 6,5%. Материковий ринок виявився стійкішим: Shanghai Composite знизився приблизно на 0,4%, тоді як Shenzhen Component втратив близько 1,9%.
На початку тижня китайські та гонконзькі акції отримали підтримку від відновлення американського ринку та зниження цін на нафту. Зокрема, зростали акції компаній, пов'язаних із виробництвом напівпровідників, телекомунікаційним обладнанням і технологічною інфраструктурою. Однак подальше погіршення настроїв щодо глобального технологічного сектору швидко змінило ситуацію.
Важливою економічною новиною стало те, що зовнішньоторговельний профіцит Китаю за перші десять місяців року перевищив 1 трлн доларів. Значну роль у цьому відіграло зростання експорту високотехнологічної продукції, зокрема товарів, пов'язаних із глобальним розвитком інфраструктури штучного інтелекту. Водночас такий значний профіцит може посилювати торговельні суперечності Китаю з основними партнерами.
Пекін продовжує використовувати інструменти підтримки фінансового ринку. Серед заходів, про які повідомлялося протягом попереднього періоду, — зниження вартості фінансування та розширення доступу до механізмів Народного банку Китаю для підтримки викупу акцій компаніями. Такі кроки покликані стабілізувати ринок і підтримати довіру інвесторів.
Однак головною проблемою китайської економіки залишається недостатньо сильний внутрішній попит. Високі показники експорту не повністю компенсують обережність споживачів і структурні проблеми окремих секторів. Тому подальша динаміка китайських активів залежатиме не лише від державної підтримки, а й від реального відновлення внутрішнього споживання та інвестицій.
Україна: валютний ринок, інфляція та зростання попиту на ОВДП
Український фінансовий ринок протягом 9–14 листопада залишався відносно стабільним. Після помітного підвищення міжбанківських котирувань на початку тижня гривня зміцнилася, а наприкінці періоду долар торгувався нижче рівнів 9 листопада.
Водночас макроекономічне тло залишається складним. Інфляція в жовтні прискорилася в річному вимірі до 11%, а Національний банк зберігає жорстку монетарну політику. Підтримку фінансовій системі забезпечують міжнародні резерви, зовнішня фінансова допомога та попит на державні облігації.
Валютний ринок і курси міжбанку
На початку тижня, 9 листопада, міжбанківський валютний ринок відкрився з помітним зростанням котирувань. За підсумками торгів долар США становив 45,605–45,635 грн, а євро — 51,0867–51,1112 грн.
У наступні дні ситуація змінилася. 11 листопада міжбанківський курс долара знизився до 45,275–45,325 грн, а євро — до 50,2099–50,2427 грн. Це свідчило про послаблення попиту на валюту порівняно з початком тижня.
12 листопада на міжбанку відбулося помірне зростання котирувань: долар торгувався в межах 45,385–45,415 грн, євро — 50,2911–50,3152 грн. Однак уже 13 листопада ринок знову повернувся до нижчих рівнів. Долар завершив торги на позначках 45,300–45,340 грн.
| Дата | USD: купівля / продаж | EUR: купівля / продаж |
| 09.11 | 45,605 / 45,635 | 51,0867 / 51,1112 |
| 11.11 | 45,275 / 45,325 | 50,2099 / 50,2427 |
| 12.11 | 45,385 / 45,415 | 50,2911 / 50,3152 |
| 13.11 | 45,300 / 45,340 | — |
Таким чином, за період із 9 до 13 листопада долар на міжбанківському ринку подешевшав приблизно на 30 копійок за курсом продажу. Євро також суттєво знизився порівняно з початком тижня, хоча його динаміка була більш волатильною.
На готівковому ринку курси залишалися вищими за міжбанківські. Станом на 13 листопада середні банківські котирування долара становили близько 45,30 грн при купівлі та 45,55 грн при продажу; євро — приблизно 51,20 грн та 51,50 грн відповідно.
Загалом валютний ринок продемонстрував здатність до швидкого коригування після початкового стрибка котирувань. Водночас це не означає зникнення девальваційних ризиків: попит населення на валюту, потреби імпорту та бюджетні витрати залишаються важливими чинниками формування курсу.
Інфляція та монетарна політика НБУ
10 листопада Державна служба статистики оприлюднила дані щодо споживчих цін за жовтень. Місячна інфляція становила 1,8% після 2,1% у вересні. Водночас річна інфляція прискорилася з 10,0% до 11,0%, а базова інфляція — з 8,8% до 9,7%.
Основний внесок у зростання цін зробили продукти харчування, окремі послуги та витрати, пов'язані з енергоносіями. Зокрема, у жовтні помітно подорожчали овочі, хліб і хлібопродукти, риба та цукор. Це свідчить про те, що інфляційний тиск залишається широким і не обмежується лише окремими товарними категоріями.
Нагадаємо, наприкінці жовтня Національний банк підвищив облікову ставку на 0,5 процентного пункту — до 16,5% річних. Регулятор пояснив це посиленням цінового тиску та погіршенням інфляційних очікувань. НБУ також переглянув прогноз інфляції на кінець 2026 року до 12,5%, а на 2027 рік — до 7,3%.
Для фінансового ринку це означає збереження відносно високої вартості гривневих ресурсів. Така політика має підтримувати привабливість гривневих заощаджень і стримувати попит на валюту, але водночас збільшує вартість кредитування для бізнесу та населення.
Міжнародні резерви та зовнішнє фінансування
Станом на 1 листопада міжнародні резерви України становили 49,1 млрд доларів, збільшившись за жовтень майже на 2 млрд доларів, або на 4,2%. Чисті міжнародні резерви зросли до 34,8 млрд доларів.
Збільшення резервів було пов'язане насамперед із зовнішніми надходженнями. У жовтні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло близько 3,7 млрд доларів, зокрема 3,3 млрд доларів від Європейського Союзу та понад 400 млн доларів через рахунки Світового банку.
Важливою подією стало й надходження до державного бюджету 3,7 млрд євро від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Support Loan. Ці кошти призначені для фінансування пріоритетних бюджетних видатків і підтримки макрофінансової стабільності.
Високий рівень міжнародних резервів створює для НБУ можливість і надалі згладжувати надмірні коливання валютного ринку. Однак стабільність гривні значною мірою залежить від своєчасного надходження міжнародної допомоги та здатності держави забезпечувати фінансування значного бюджетного дефіциту.
ОВДП: результати аукціону та дохідність гривневих облігацій
10 листопада Міністерство фінансів провело черговий аукціон із розміщення ОВДП. Інвесторам було запропоновано два гривневі випуски з різними строками погашення.
За результатами аукціону:
- облігації з погашенням 19 січня 2028 року були розміщені із середньозваженою дохідністю 15,06% річних; до бюджету залучено близько 1,97 млрд грн;
- облігації з погашенням 27 червня 2029 року були розміщені із середньозваженою дохідністю 11,80% річних; до бюджету залучено близько 5,61 млрд грн.
За довшим випуском попит був особливо високим: обсяг заявок становив близько 22,2 млрд грн за пропозиції 5 млрд грн. Це свідчить про значний інтерес інвесторів до державних паперів із довшим строком обігу.
Водночас різниця між дохідністю коротшого та довшого випусків є суттєвою. Вона відображає особливості попиту на конкретні серії облігацій, умови їхнього розміщення та структуру державних запозичень. Тому ці ставки не варто трактувати як універсальну дохідність усіх гривневих ОВДП відповідного строку.
На вторинному ринку станом на 12 листопада середньоринкова дохідність гривневих ОВДП із терміном близько одного року оцінювалася приблизно у 15,64% річних. Облікова ставка НБУ на той момент становила 16,5%.
Портфель ОВДП у власності фізичних осіб
За даними Міністерства фінансів, станом на 2 листопада 2026 року портфель ОВДП у власності фізичних осіб досяг рекордних 173,1 млрд грн. Порівняно з початком жовтня вкладення громадян зросли на 5,6 млрд грн, або приблизно на 3,3%.
Загальний обсяг ОВДП в обігу на цю дату становив 1 984,1 млрд грн. Найбільшими власниками залишалися банки з портфелем 903,1 млрд грн та Національний банк із 654,8 млрд грн. Портфель юридичних осіб становив 208,6 млрд грн.
Особливо помітним є зростання вкладень населення у військові облігації. На початок листопада їхній обсяг у власності фізичних осіб становив 111,7 млрд грн — на 46,8% більше, ніж роком раніше.
Це підтверджує, що державні облігації залишаються важливим інструментом для громадян, які прагнуть розмістити гривневі заощадження та водночас підтримати фінансування державного бюджету. Зростання портфеля населення також сприяє поглибленню внутрішнього ринку державних запозичень.
Висновки та прогноз на найближчий місяць
Тиждень 9–14 листопада продемонстрував поступове відновлення світових фондових ринків після попередньої корекції. Водночас інвестори залишаються обережними через інфляційні ризики, перспективи підвищення ставок ФРС та невизначеність навколо технологічного сектору.
США. Основним чинником впливу залишатиметься монетарна політика Федеральної резервної системи. Якщо інфляція продовжить перевищувати очікування, ринок може зіткнутися з новою хвилею перегляду оцінок акцій і зростанням дохідності державних облігацій. Особливо вразливими залишатимуться технологічні компанії з високими ринковими оцінками.
Європа. Позитивну динаміку підтримують корпоративні результати, банківський сектор і перспективи збільшення інвестицій в оборону та промисловість. Водночас економічне зростання залишається вразливим до енергетичних цін та змін у глобальній торгівлі.
Китай. Державна підтримка фінансового ринку та сильний експорт створюють позитивні передумови, однак слабкість внутрішнього попиту й нестабільність технологічних акцій обмежують потенціал зростання. Найближчим часом важливими будуть дані щодо промислового виробництва, роздрібної торгівлі та інвестицій.
Україна. Базовий сценарій на найближчі 3–4 тижні передбачає збереження відносної стабільності валютного ринку, але з можливими короткостроковими коливаннями. Міжнародні резерви на рівні 49,1 млрд доларів створюють значний буфер для валютних інтервенцій. Водночас прискорення річної інфляції до 11% та високий попит на валюту залишаються факторами ризику.
Національний банк, імовірно, продовжить дотримуватися обережної монетарної політики. Облікова ставка 16,5% та підвищена дохідність гривневих інструментів мають підтримувати інтерес до заощаджень у національній валюті. Гривневі ОВДП із дохідністю близько 15–16% за окремими випусками залишатимуться важливим інструментом внутрішнього фінансування бюджету.
Загальний прогноз: у другій половині листопада та на початку грудня світові фінансові ринки, найімовірніше, залишатимуться волатильними. Для України ключовими чинниками стабільності будуть своєчасне надходження міжнародної допомоги, достатній рівень міжнародних резервів, контроль інфляції та здатність держави залучати внутрішні ресурси через ОВДП.