Огляд фінансових ринків від ТОВ “Інтер Бізнес Фінанс” - понеділок, 26 жовтня 2026

Головною подією тижня стало різке погіршення настроїв на світових ринках наприкінці періоду. Інвестори одночасно реагували на зростання геополітичних ризиків на Близькому Сході, подорожчання нафти, побоювання щодо окупності масштабних інвестицій у штучний інтелект і стійкість інфляції.

Перші три торговельні сесії у США були відносно позитивними, але в четвер технологічний сектор зазнав різкого розпродажу. У п’ятницю додатковим джерелом тиску стало подорожчання нафти після повідомлень про атаки на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії. За підсумками тижня S&P 500 і Nasdaq знизилися, тоді як Dow Jones утримав невелике зростання.

На відміну від попередніх періодів, коли головною проблемою для інвесторів була вартість фінансування, наприкінці цього тижня на перший план вийшли ризики грошових потоків компаній та можливого енергетичного шоку. Навіть зниження дохідності американських державних облігацій не змогло зупинити падіння технологічних акцій: ринок дедалі уважніше оцінює, чи виправдають майбутні доходи величезні витрати на інфраструктуру штучного інтелекту.

Дорожча нафта створює додаткову дилему для центральних банків. Якщо підвищення цін на енергоносії триватиме, воно може знову прискорити інфляцію й ускладнити пом’якшення монетарної політики. Водночас високі ставки та дорожче паливо здатні послаблювати споживання й ділову активність.

Головний висновок тижня: глобальні ринки стали вразливішими до одночасного впливу геополітики, енергетичних цін і корпоративних ризиків. У таких умовах інвестори переходять від широких ставок на зростання до вибірковішого підходу, приділяючи більше уваги реальним прибуткам і фінансовій стійкості компаній.

1. США: корекція технологічного сектору та зростання нафтових ризиків

Американські фондові індекси завершили тиждень різноспрямовано. S&P 500 знизився приблизно на 0,5%, Nasdaq Composite — на 0,7%, тоді як Dow Jones додав близько 0,4%. Russell 2000, який відображає динаміку акцій компаній із меншою капіталізацією, зріс приблизно на 2%. Це свідчить про ротацію капіталу від частини великих технологічних компаній до інших сегментів ринку.

Ключовим моментом став четвер, 22 жовтня. Розпродаж акцій виробників напівпровідників і компаній, пов’язаних зі штучним інтелектом, посилився через занепокоєння щодо масштабів капітальних витрат і майбутньої прибутковості. Падіння акцій Meta та низки виробників обладнання для дата-центрів показало, що позитивні результати бізнесу вже не завжди достатні для зростання котирувань: інвестори хочуть бачити переконливі докази, що витрати на ШІ створюють відповідну економічну віддачу.

На ринку державних облігацій США ситуація була дещо спокійнішою. Дохідність десятирічних казначейських паперів знизилася приблизно з 5,09% наприкінці попереднього тижня до 5,00% 23 жовтня. Зниження дохідності зазвичай підтримує акції, особливо технологічні, однак цього разу позитивний ефект був перекритий корпоративними та геополітичними ризиками.

Наприкінці тижня додатковий тиск створила нафта. Brent піднялася до $116,72 за барель, а WTI — до $103,27. Подорожчання енергоносіїв підвищує витрати транспортних, промислових і споживчих компаній, водночас підтримуючи акції енергетичного сектору.

Висновок щодо США. Ринок залишається сильним у довгостроковій перспективі, але стає вибагливішим до оцінок компаній. У найближчі тижні увага буде зосереджена на звітності за третій квартал, витратах на штучний інтелект, динаміці цін на нафту та сигналах Федеральної резервної системи щодо майбутніх процентних ставок.


2. Європейський Союз: тиск на фондові ринки через нафту та політичну невизначеність

Європейські фондові майданчики завершили тиждень у мінусі. Індекс STOXX 600 у п’ятницю знизився на 0,31%, до 635,77 пункту, а за весь тиждень втратив близько 1,4% — це найгірший тижневий результат із початку вересня. Позитивні корпоративні звіти не змогли компенсувати вплив дорожчої нафти та політичної напруженості у Франції.

Особливо слабким був сектор предметів розкоші. Акції Kering різко впали після повідомлень про подальше скорочення продажів Gucci. На результати компанії впливають слабкий попит на дорогі товари, зокрема в Китаї, та загальна невизначеність на міжнародних ринках. Натомість окремі компанії, серед яких L’Oréal, продемонстрували кращі за очікування результати. Це підкреслює нерівномірність відновлення європейського корпоративного сектору.

Додатковим ризиком стала ситуація у Франції. Політична напруженість і бюджетні проблеми підтримують занепокоєння щодо державних фінансів країни. Інвестори також стежать за кредитним рейтингом Франції та вартістю запозичень. На тлі підвищення цін на нафту ринок побоюється, що європейська економіка зіткнеться з новим інфляційним тиском саме тоді, коли ділова активність залишається вразливою.

Європейський центральний банк на найближчому засіданні опиняється перед складним вибором. Висока вартість енергоносіїв може ускладнити подальше зниження ставок, але надто жорстка політика здатна посилити тиск на промисловість, споживання та кредитування.

Висновок щодо Європи. Перспективи регіону залежатимуть від того, чи вдасться втримати інфляцію без суттєвого погіршення економічного зростання. Високі ціни на нафту та політичні ризики у Франції залишаються основними короткостроковими перешкодами для фондового ринку.

3. Китай: зміцнення юаня на тлі слабкості фондового ринку

Китайський юань завершив тиждень поблизу сильних рівнів щодо долара та рухався до четвертого поспіль тижневого зміцнення. Народний банк Китаю встановив довідковий курс на рівні 6,7180 юаня за долар — найсильшому з лютого 2023 року. Водночас китайський фондовий ринок відчував тиск, що стримувало загальний оптимізм інвесторі

Зміцнення юаня відображає не лише динаміку долара, а й політику китайського центробанку, який використовує щоденний довідковий курс для впливу на валютні очікування. Влада намагається підтримувати довіру до національної валюти, водночас не допускаючи надмірного зміцнення, яке могло б погіршити цінову конкурентоспроможність експортерів.

Для китайської економіки залишаються актуальними проблеми внутрішнього попиту та нерухомості. Водночас зовнішня торгівля продовжує відігравати важливу роль у підтриманні виробництва. Слабкість фондового ринку показує, що зміцнення валюти саме по собі не означає широкого відновлення довіри до перспектив китайського бізнесу.

Висновок щодо Китаю. Юань зберігає підтримку, однак для стійкого зростання акцій потрібні переконливіші ознаки покращення внутрішнього попиту та корпоративних прибутків. Інвестори також очікують сигналів щодо майбутньої економічної політики китайської влади.

4. Валютні та сировинні ринки

Долар, євро та очікування щодо ставок

На міжнародному валютному ринку долар залишався під впливом двох протилежних чинників. З одного боку, геополітична напруженість підтримувала попит на ліквідні захисні активи. З іншого — зниження дохідності американських облігацій наприкінці тижня дещо послаблювало підтримку долара.

Євро опинився під тиском через слабкість європейських фондових ринків, політичну невизначеність у Франції та ризики подорожчання енергоносіїв. Для валютного ринку наступний тиждень буде важливим через очікування рішень центральних банків США, єврозони та Японії. У центрі уваги — не лише фактичні рішення щодо ставок, а й сигнали про подальшу траєкторію монетарної політики.

Нафта: геополітичний ризик повертається у ціни


Brent, закриття 23 жовтня

$116,72/бар.

+6,2% за тиждень

WTI, закриття 23 жовтня

$103,27/бар.

+2,3% за тиждень

Нафтовий ринок став одним із головних джерел ризику для світової економіки. 23 жовтня ф’ючерси Brent подорожчали на 3,14% за день, до $116,72 за барель, а WTI — на 3,8%, до $103,27. За тиждень Brent зросла приблизно на 6%, досягнувши найвищого рівня закриття з кінця квітня. Поштовхом стали повідомлення про атаки на Саудівську Аравію, зокрема на енергетичну інфраструктуру, та побоювання щодо можливих перебоїв із постачанням.

Зростання цін на нафту має подвійний ефект. Воно підтримує енергетичні компанії та країни-експортери, але погіршує становище імпортерів енергоносіїв, збільшує витрати бізнесу й може прискорювати інфляцію. Для центральних банків це означає ризик необхідності довше утримувати високі ставки, навіть якщо економічна активність слабшатиме.


Якщо напруженість на Близькому Сході збережеться, нафта може залишатися дорогою. Водночас швидка деескалація здатна спричинити корекцію котирувань, оскільки значна частина поточного зростання пов’язана саме з премією за ризик перебоїв у постачанні.

Золото: різке падіння попри геополітичну невизначеність

Золото завершило тиждень поблизу $4 000 за тройську унцію, втративши приблизно 4% за п’ять торговельних днів. 23 жовтня ціна опускалася нижче психологічної позначки $4 000 — уперше з липня.

Така динаміка стала нетиповою, оскільки зазвичай геополітична напруженість підтримує попит на золото як захисний актив. Однак цього разу інвестори продавали метал на тлі загального скорочення ризикових позицій, переоцінки очікувань щодо ставок та потреби отримати ліквідність.


У найближчі тижні напрямок золота залежатиме від співвідношення трьох чинників: очікувань щодо монетарної політики ФРС, динаміки долара та розвитку ситуації на Близькому Сході. Падіння нижче $4 000 може посилити короткострокову волатильність, але саме по собі не означає завершення довгострокового попиту на метал.

5. Україна: валютний ринок, бюджет і державні облігації

Міжбанківський валютний ринок

Український валютний ринок завершив тиждень помітним зростанням котирувань долара та євро. На початку періоду долар на міжбанку торгувався поблизу 45 грн, а в п’ятницю його котирування піднялися до 45,38–45,42 грн. Євро за той самий період подорожчав приблизно з 50,60 до 50,84–50,87 грн.

Дата

USD, купівля / продаж

EUR, купівля / продаж

19.10

45,07 / 45,10

50,5955 / 50,6067

20.10

45,00 / 45,05

50,5665 / 50,6091

21.10

45,04 / 45,07

50,6024 / 50,6226

22.10

45,16 / 45,19

50,5701 / 50,5947

23.10

45,38 / 45,42

50,8437 / 50,8749

Упродовж тижня курс долара спочатку знизився, але згодом повернувся до зростання. Найпомітніший рух відбувся наприкінці періоду: 23 жовтня долар додав за день 22 копійки за купівлею та 23 копійки за продажем, а євро подорожчав на 20–21 копійку.

Для України важливо розділяти внутрішні та зовнішні причини руху валют. Курс долара залежить від балансу попиту й пропозиції на міжбанку, валютних операцій НБУ, бюджетних платежів та надходження міжнародної допомоги. Євро додатково реагує на зміни EUR/USD на глобальному ринку. Тому його подорожчання щодо гривні може відбуватися навіть без значного руху долара.


Наприкінці тижня зростання обох валют свідчило про посилення попиту на іноземну валюту або зміну балансу пропозиції. Водночас одного тижня недостатньо, щоб робити висновок про початок стійкої девальваційної тенденції. Для оцінки подальшого руху необхідно стежити за інтервенціями НБУ, обсягами торгів та динамікою офіційного курсу.

Державний бюджет і міжнародне фінансування

Важливою темою залишалася бюджетна ситуація. За даними Міністерства фінансів, видатки загального фонду державного бюджету за січень–вересень 2026 року становили 3,28 трлн грн, що на 16,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. На безпеку й оборону було спрямовано 2,01 трлн грн, або 61,2% усіх видатків загального фонду.

20 жовтня Міністерство фінансів повідомило про переговори з керівництвом МВФ та Світового банку на полях щорічних зборів у Бангкоку. Сторони обговорювали виконання програми розширеного фінансування EFF на 2026–2029 роки, реалізацію реформ і залучення коштів для фінансування бюджету до кінця 2026 року. Україна вже отримала близько $2,2 млрд за програмою EFF обсягом $8,1 млрд. За підсумками наступного перегляду програми очікується можливість отримання ще приблизно $1,66 млрд бюджетної підтримки до кінця року.


Окремим питанням залишається фінансування бюджету на 2027 рік. За оцінкою представника України в МВФ Владислава Рашкована, непідтверджена потреба в зовнішньому фінансуванні становить приблизно $30–35 млрд. Це робить продовження співпраці з міжнародними партнерами та виконання погоджених реформ ключовими умовами макрофінансової стабільності.

Отже, головний фінансовий ризик для України — не лише поточний дефіцит бюджету, а й своєчасність надходження зовнішньої допомоги. Від цього залежатимуть можливості фінансувати оборону, соціальні видатки та відновлення інфраструктури без надмірного тиску на внутрішній фінансовий ринок.


ОВДП: дохідність гривневих облігацій

20 жовтня Міністерство фінансів провело черговий аукціон із розміщення ОВДП. За оприлюдненими результатами, дохідність гривневих паперів строком на один рік становила 15,01%, а трирічних — 16,38%. Це підтверджує збереження відносно високих ставок за довшими гривневими випусками.

Валюта та строк

Дохідність за результатами аукціону

Дата розміщення

Гривня, 1 рік

15,01%

20.10.2026

Гривня, 2 роки

15,63%

25.08.2026

Гривня, 2,6 року

16,08%

22.09.2026

Гривня, 3 роки

16,38%

20.10.2026

Гривня, 3,6 року

16,49%

29.09.2026

Долар США, 2 роки

3,05%

05.05.2026

Євро, 1,4 року

3,08%

07.07.2026

Для інвесторів гривневі ОВДП залишаються інструментом отримання доходу в національній валюті. Вибір між короткими й довгими паперами залежить від горизонту інвестування, очікувань щодо інфляції та валютного курсу. Довші облігації можуть пропонувати вищу дохідність, але передбачають триваліше утримання коштів і більшу чутливість ринкової ціни до змін ставок.

Валютні ОВДП пропонують нижчі номінальні ставки, однак дають інвестору дохід і повернення капіталу у відповідній валюті. Тому пряме порівняння дохідності гривневих і валютних випусків без урахування валютного ризику є некоректним.

Інвестиції населення в ОВДП

За останніми доступними даними Міністерства фінансів, станом на 1 жовтня 2026 року громадяни володіли ОВДП на 167,5 млрд грн — на понад 4 млрд грн більше, ніж на початку вересня. Загальний обсяг ОВДП в обігу становив 1,994 трлн грн.

Зростання портфеля фізичних осіб свідчить про те, що державні облігації залишаються важливим інструментом внутрішнього фінансування бюджету й одним із варіантів розміщення заощаджень громадян. Водночас ці дані датовані 1 жовтня, тому їх не слід трактувати як точний обсяг портфеля на кінець звітного тижня.


6. Прогноз на найближчий місяць

До кінця листопада 2026 року основними чинниками для фінансових ринків залишатимуться енергетичні ціни, рішення центральних банків, корпоративна звітність та геополітичні ризики.

  • США. Висока волатильність технологічних акцій може зберегтися. Ринок оцінюватиме, чи виправдовують прибутки компаній масштабні інвестиції в ШІ, а також наскільки тривалим буде інфляційний вплив дорожчої нафти.
  • Європа. Перспективи акцій залежатимуть від корпоративних результатів, ситуації у Франції та вартості енергоносіїв. Подальше зростання нафти може обмежувати можливості пом’якшення політики ЄЦБ.
  • Китай. Юань може залишатися відносно сильним за умови підтримки з боку центробанку, але стійке відновлення фондового ринку потребуватиме покращення внутрішнього попиту та корпоративних перспектив.
  • Нафта й золото. Для нафти головним фактором залишатимуться ризики перебоїв із постачанням. Золото залежатиме від долара, дохідності облігацій і реакції інвесторів на геополітичні події.
  • Україна. На валютному ринку варто стежити за динамікою попиту на долар і євро та операціями НБУ. Для ОВДП важливими будуть потреби бюджету, результати наступних аукціонів і попит внутрішніх інвесторів. Своєчасне залучення міжнародної допомоги залишатиметься ключовим чинником стабільності державних фінансів.

Висновки

Тиждень 19–24 жовтня пройшов під знаком посилення геополітичних та інфляційних ризиків. Американський технологічний сектор зазнав корекції через побоювання щодо окупності інвестицій у штучний інтелект, європейські акції знизилися на тлі дорожчої нафти й політичної невизначеності у Франції, а китайський юань продовжив зміцнюватися попри слабкість фондового ринку.

Найпомітнішою подією на сировинних ринках стало зростання Brent до $116,72 за барель. Водночас золото опустилося нижче $4 000 за унцію, що продемонструвало: за високої волатильності навіть традиційні захисні активи можуть зазнавати значних коливань.

В Україні наприкінці тижня міжбанківський курс долара піднявся до 45,38–45,42 грн, а гривневі ОВДП за окремими аукціонами пропонували дохідність близько 15–16,5% річних. Збереження внутрішнього попиту на державні облігації та продовження співпраці з міжнародними фінансовими партнерами залишаються важливими чинниками бюджетної стабільності.

У найближчий місяць ринки, ймовірно, залишатимуться чутливими до цін на енергоносії, монетарної політики та корпоративних результатів. Для України ключовими питаннями будуть керованість валютного ринку, регулярність міжнародного фінансування та здатність внутрішнього ринку ОВДП забезпечувати потреби державного бюджету.

ДОСТУП ДО ФІНАНСОВИХ РИНКІВ ТА АНАЛІТИЦІ В РЕЖИМІ ОНЛАЙН
зареєструйтеся та отримайте 7 днів безкоштовно
Реєстрація
asd