Минулий тиждень на світових фінансових ринках пройшов під впливом трьох ключових чинників: загострення геополітичних ризиків на Близькому Сході, нових сигналів щодо інфляції у США та початку сезону корпоративної звітності. Інвестори намагалися оцінити, чи зможуть сильні фінансові результати компаній виправдати високі ринкові оцінки в умовах дорогого фінансування та зростання вартості енергоносіїв.
На початку тижня фондові майданчики демонстрували нестійку динаміку. Долар залишався поблизу максимумів приблизно за півтора року, оскільки геополітична невизначеність підвищувала попит на захисні активи. Ціни на нафту коливалися на тлі суперечливих сигналів щодо можливого збільшення російських енергетичних поставок і водночас ризиків перебоїв у постачанні з Близького Сходу.
У середині тижня увага змістилася до інфляційної статистики США та перспектив монетарної політики Федеральної резервної системи. Сильніші, ніж очікувалося, інфляційні сигнали посилили побоювання, що процентні ставки можуть залишатися високими довше або навіть знову зрости. Це створило додатковий тиск на технологічні компанії, передусім на акції, вартість яких значною мірою залежить від очікувань майбутнього прибутку.
У другій половині тижня на ринках відбулося часткове відновлення. Після різкого зниження технологічних акцій європейські та частина азійських майданчиків повернулися до зростання, а на ринку облігацій стабілізувалася ситуація. Водночас інвестори не поспішали повертатися до ризикових активів: поєднання високих ставок, дорогих енергоносіїв і геополітичної напруженості продовжувало обмежувати потенціал зростання.
Головний висновок тижня: ринки залишаються чутливими до інфляції та вартості кредитування. Навіть сильна корпоративна звітність не гарантує зростання котирувань, якщо інвестори очікують тривалішого періоду жорсткої монетарної політики.
1. США: інфляція, прибутки компаній і корекція технологічного сектору
Американський фондовий ринок завершив тиждень із помітними втратами. За даними Associated Press, індекс S&P 500 знизився за тиждень на 1,1%, Nasdaq — на 2,1%, тоді як Dow Jones втратив близько 0,3%. Для S&P 500 та Nasdaq це був найгірший тижневий результат із червня.
Основним чинником тиску стали побоювання щодо вартості фінансування масштабних інвестицій у штучний інтелект. Інвестори почали уважніше оцінювати, наскільки швидко компанії зможуть перетворити значні капітальні витрати на дата-центри, обчислювальні потужності та інфраструктуру ШІ на реальний прибуток. На цьому тлі акції низки виробників напівпровідників опинилися під тиском. Водночас енергетичні компанії виглядали краще завдяки підвищенню цін на нафту.
Додаткове занепокоєння викликали американські інфляційні дані за вересень. Базовий індекс споживчих цін, який не враховує продукти харчування та енергоносії, зріс на 0,3% за місяць і на 2,6% у річному вимірі. Обидва показники перевищили очікування аналітиків. Загальна інфляція становила 3,7% у річному вимірі проти прогнозу 3,6%. Це посилило сумніви щодо можливості швидкого пом’якшення монетарної політики.
На ринку державних облігацій США після попереднього різкого підвищення дохідностей відбулася стабілізація. Дохідність десятирічних казначейських паперів наприкінці тижня перебувала поблизу 5,1%. Проте сам рівень ставок залишається високим і створює тиск на компанії, які залежать від залучення зовнішнього капіталу.
Що це означає для ринків: американська економіка поки що не дає достатніх підстав розраховувати на швидке зниження інфляції. За такого сценарію оцінки технологічних компаній залишатимуться вразливими, а інвестори дедалі більше зважатимуть на реальні фінансові результати, грошові потоки та боргове навантаження бізнесу.
2. Європейський Союз: сильний тиждень для акцій, але інфляційні ризики зберігаються
Європейські фондові ринки завершили тиждень значно краще за американські. Пан’європейський індекс STOXX 600 зріс у п’ятницю на 0,7%, до 644,74 пункту, а загальне тижневе зростання перевищило 2%. Це був найкращий тижневий результат індексу з кінця червня. Відновленню сприяли корпоративні звіти, які допомогли компенсувати негативний вплив глобального розпродажу технологічних акцій.
Підтримку ринку забезпечили окремі компанії промислового та технологічного секторів. Інвестори позитивно реагували на результати підприємств, пов’язаних із виробництвом обладнання для напівпровідникової галузі та телекомунікаційною інфраструктурою. Водночас слабкість американського технологічного сегмента нагадала європейським інвесторам про ризики надмірної концентрації вкладень у компаніях, пов’язаних із розвитком штучного інтелекту.
Однак інфляційна ситуація в єврозоні залишається складною. Вереснева інфляція становила 3,8%, що посилило очікування можливого подальшого підвищення ставок Європейським центральним банком. Додатковий ризик створюють високі ціни на енергоносії, оскільки Європа значною мірою залежить від імпортних енергоресурсів.
Для європейського ринку формується суперечлива ситуація: корпоративні прибутки підтримують акції, але інфляція та висока вартість кредитування обмежують потенціал подальшого зростання. Якщо енергетичний тиск збережеться, очікування щодо процентних ставок можуть знову стати негативним чинником для акцій та облігацій.
3. Китай: сильний юань на тлі експорту, але внутрішній попит залишається проблемою
На китайському валютному ринку продовжилося зміцнення юаня. 16 жовтня курс материкового юаня становив близько 6,6907 за долар, а протягом торгів валюта досягала найсильнішого рівня з січня 2023 року. Китайський центробанк також установив довідковий курс на рівні 6,7220 юаня за долар — найсильнішому з лютого 2023 року. Валюта була близькою до третього поспіль тижневого зміцнення.
Підтримку юаню забезпечували сильні експортні показники. Водночас влада Китаю демонструє небажання допускати надто швидке зміцнення валюти, оскільки це може послабити конкурентоспроможність китайських виробників на зовнішніх ринках.
Для китайської економіки залишається важливим дисбаланс між зовнішнім і внутрішнім попитом. Експорт підтримує виробництво та валютні надходження, однак слабке споживання населення й проблеми ринку нерухомості обмежують можливості стійкого відновлення внутрішньої економічної активності. Ці чинники й надалі визначатимуть потребу в державній підтримці та монетарних стимулах.
Висновок щодо Китаю: сильний експорт допомагає підтримувати юань і промислову активність, але не усуває структурних проблем економіки. Для світових ринків важливо, чи зможе Пекін перетворити експортне зростання на ширше відновлення внутрішнього попиту.
4. Валютний ринок і сировинні товари
Долар США та основні валюти
На початку тижня долар залишався поблизу максимумів за останні півтора року. Попит на американську валюту підтримували геополітичні ризики та очікування щодо процентних ставок ФРС. Після публікації інфляційних даних долар спочатку зміцнився, але наприкінці тижня глобальний валютний ринок частково відійшов від попередніх рухів, і долар прямував до тижневого зниження.
Євро залишався чутливим до різниці в очікуваннях щодо монетарної політики США та єврозони. Для європейської валюти важливими чинниками були не лише процентні ставки, а й вартість енергоносіїв та ризики для економічного зростання регіону.
Нафта
Brent наприкінці тижня
≈ $109,9/бар.
Нафтові котирування наприкінці тижня зросли на тлі напруженості на Близькому Сході та ризиків обмеження пропозиції. Brent піднімалася приблизно до $109,86 за барель. Така динаміка створює ризик нового прискорення інфляції, оскільки дорожча нафта збільшує витрати на транспорт, виробництво та логістику.
Для центральних банків це означає складніший вибір: підтримувати високі ставки для стримування інфляції чи зважати на ризики уповільнення економіки. Для країн — імпортерів енергоносіїв, зокрема європейських держав, високі ціни на нафту можуть додатково погіршувати торговельний баланс.
Золото та захисні активи
Попит на захисні активи підтримували геополітична невизначеність і коливання на ринку облігацій. Водночас високі дохідності казначейських паперів США створюють для золота конкурентний тиск: на відміну від облігацій, золото не приносить купонного доходу.
У найближчі тижні співвідношення між геополітичними ризиками, доларом і дохідностями облігацій залишатиметься одним із ключових чинників динаміки дорогоцінного металу.
5. Україна: валютний ринок, державні фінанси та ОВДП
Валютний ринок України
Український міжбанківський валютний ринок протягом тижня продемонстрував помірні коливання долара та помітніші зміни євро. Після зростання на початку тижня котирування долара знизилися в середині тижня, а в п’ятницю частково відновилися.
Котирування міжбанківського ринку, грн за одиницю валюти:
| Дата | USD, купівля / продаж | EUR, купівля / продаж |
| 12.10 | 45,050 / 45,080 | 50,350 / 50,380 |
| 13.10 | 45,095 / 45,125 | 50,475 / 50,490 |
| 14.10 | 44,990 / 45,020 | 50,056 / 50,067 |
| 15.10 | 44,890 / 44,920 | 50,360 / 50,370 |
| 16.10 | 44,910 / 44,950 | 50,516 / 50,527 |
За наведеними котируваннями долар за тиждень не продемонстрував стійкого висхідного тренду: після підвищення на початку періоду його курс скоригувався, а наприкінці тижня залишався поблизу 44,9–45,0 грн. Євро коливався сильніше, зокрема через рухи європейської валюти на міжнародному ринку.
Для українського валютного ринку важливими залишаються баланс попиту та пропозиції валюти, бюджетні платежі, надходження міжнародної фінансової допомоги й операції Національного банку. За умов воєнної економіки міжнародна підтримка має особливе значення для фінансування державних потреб і підтримання макрофінансової стабільності.
Державний бюджет і міжнародна фінансова допомога
Однією з головних внутрішніх фінансових подій тижня стало ухвалення Верховною Радою 15 жовтня пакета законодавчих змін, необхідних для просування співпраці з Європейським Союзом і Міжнародним валютним фондом.
Зміни стосувалися, зокрема, оподаткування міжнародних посилок, прозорості електронної торгівлі та правил фінансового моніторингу щодо політично значущих осіб. За оцінками, оприлюдненими під час розгляду законодавчих ініціатив, нові правила можуть забезпечити додаткові бюджетні надходження в розмірі 20–30 млрд грн. Запровадження ПДВ на міжнародні посилки очікується не раніше липня 2027 року.
Ці рішення мають значення не лише для податкової системи, а й для своєчасного залучення зовнішнього фінансування. Україна продовжує відчувати значне навантаження на бюджет через оборонні видатки, пошкодження інфраструктури та втрати доходів бізнесу. У таких умовах виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами залишається одним із ключових чинників бюджетної стабільності.
Водночас ухвалення законів саме по собі не означає автоматичного надходження всіх очікуваних коштів. Важливими залишаються подальше виконання умов програм, реалізація реформ і погодження відповідних рішень міжнародними партнерами.
Ринок ОВДП: дохідність і попит інвесторів
Внутрішні державні облігації залишаються одним із головних інструментів фінансування бюджету та важливим варіантом розміщення заощаджень для українських інвесторів.
За даними Міністерства фінансів, на аукціоні 13 жовтня 2026 року прийнята дохідність гривневих ОВДП строком на один рік становила 15,09% річних. Для порівняння, за останніми доступними результатами інших розміщень дохідність окремих гривневих випусків була такою:
| Валюта та строк | Дохідність за результатами аукціону | Дата аукціону |
| Гривня, 1 рік | 15,09% | 13.10.2026 |
| Гривня, 2 роки | 15,63% | 25.08.2026 |
| Гривня, 2,6 року | 16,08% | 22.09.2026 |
| Гривня, 3,6 року | 16,49% | 29.09.2026 |
| Долар США, 2 роки | 3,05% | 05.05.2026 |
| Євро, 1,4 року | 3,08% | 07.07.2026 |
Це дохідність за результатами конкретних аукціонів, а не гарантована ставка для кожного інвестора на вторинному ринку. Фактична дохідність придбання залежить від ціни, строку до погашення та умов конкретного випуску.
На окрему увагу заслуговує аукціон обміну ОВДП, проведений Міністерством фінансів 15 жовтня. Обсяг задоволених заявок становив 5 млрд грн за номінальною вартістю. Інвесторам запропонували обміняти папери з погашенням 4 листопада 2026 року на новий випуск із погашенням 30 травня 2029 року. Середньозважена дохідність нових облігацій становила 12,03%.
Такий механізм дозволяє державі зменшувати короткострокове навантаження на бюджет, переносити частину погашень на пізніші періоди та підтримувати функціонування внутрішнього ринку державного боргу. Водночас дохідність switch-аукціону не варто напряму порівнювати з дохідністю звичайного розміщення без урахування особливостей операції обміну.
Інвестиції населення в ОВДП
За даними Міністерства фінансів, на 1 жовтня 2026 року громадяни України володіли ОВДП на 167,5 млрд грн. За місяць портфель фізичних осіб збільшився більш ніж на 4 млрд грн, або приблизно на 2,7%. Загальний обсяг ОВДП в обігу становив близько 1,994 трлн грн.
Загалом на гривневі облігації припадало приблизно 102,5 млрд грн портфеля фізичних осіб, на доларові — 51,7 млрд грн, на облігації в євро — 13,3 млрд грн.
Зростання портфеля населення свідчить про збереження інтересу до державних паперів як альтернативи банківським депозитам і готівковій валюті. Для держави це додаткове джерело внутрішнього фінансування, хоча основна частина ринку й надалі зосереджена в банках та Національному банку.
6. Прогноз на найближчий місяць
На період до середини листопада 2026 року можна виділити кілька основних тенденцій:
- США. Інфляційні дані та рішення ФРС залишатимуться ключовими чинниками для акцій і облігацій. Якщо інфляція не сповільнюватиметься, очікування щодо ставок можуть залишатися жорсткими, що обмежуватиме потенціал технологічного сектору.
- Європа. Корпоративна звітність може підтримувати фондовий ринок, але висока інфляція та енергетичні ризики створюють загрозу подальшого посилення монетарної політики.
- Китай. Експорт і динаміка юаня залишатимуться важливими індикаторами. Для стійкого відновлення економіки необхідне помітніше покращення внутрішнього споживання та ринку нерухомості.
- Сировинні ринки. Подальша динаміка нафти залежатиме насамперед від ситуації на Близькому Сході. Тривале утримання цін на високих рівнях збільшуватиме інфляційні ризики.
- Україна. На валютному ринку важливими залишатимуться дії НБУ, зовнішні фінансові надходження та сезонний попит на валюту. Для ринку ОВДП — регулярність розміщень, потреби бюджету та здатність держави підтримувати довіру інвесторів. Ухвалені законодавчі зміни важливі для просування міжнародного фінансування, однак їхній ефект залежатиме від подальшого виконання зобов’язань.
Висновки
Тиждень 12–17 жовтня показав, що світові ринки входять у період, коли інфляційні ризики та вартість фінансування знову набувають особливого значення. Американські технологічні акції зазнали корекції, тоді як європейські майданчики завершили тиждень зростанням завдяки корпоративній звітності. Китайський юань зміцнювався на тлі сильного експорту, хоча внутрішній попит залишається слабким.
В Україні міжбанківський курс долара наприкінці періоду залишався поблизу 45 грн, а гривневі ОВДП пропонували дохідність близько 15–16,5% за окремими випусками. Водночас ухвалення законодавчих змін для просування співпраці з ЄС та МВФ стало важливим кроком для підтримання зовнішнього фінансування бюджету.
У найближчий місяць основними орієнтирами для інвесторів залишатимуться інфляція, процентні ставки провідних центробанків, динаміка енергоносіїв та геополітична ситуація. Для українського ринку визначальними будуть стабільність валютного ринку, своєчасність міжнародної допомоги та подальший попит на державні облігації.
