Перший тиждень вересня пройшов під впливом одразу кількох факторів, які суттєво змінили очікування інвесторів щодо грошово-кредитної політики провідних центральних банків. Основними темами стали нове загострення на Близькому Сході, різке зростання цін на нафту, посилення інфляційних ризиків та сильніші, ніж очікувалося, дані щодо американського ринку праці.
На початку тижня світові ринки зазнали тиску через зростання нафтових цін і доходностей державних облігацій. Побоювання щодо інфляції посилилися після нового витка військового протистояння між США та Іраном. Нафта Brent піднімалася вище $90 за барель, що відразу позначилося на очікуваннях щодо майбутньої політики центральних банків.
Наприкінці тижня ситуація дещо стабілізувалася, однак п'ятнична статистика щодо зайнятості у США знову посилила побоювання щодо можливого підвищення ставок ФРС.
Таким чином, головним питанням для фінансових ринків на початку вересня стало вже не те, коли центральні банки почнуть знижувати ставки, а наскільки довго їм доведеться зберігати жорстку політику або навіть повернутися до її посилення.
США
Американські фондові ринки завершили тиждень зі зниженням, хоча загальна ситуація залишається неоднозначною.
Ключовою подією стала публікація даних щодо ринку праці за серпень. Американська економіка створила близько 162 тис. робочих місць, що виявилося значно більше за попередні очікування. Це посилило припущення, що економіка США залишається достатньо сильною для більш жорсткої політики ФРС.
На цьому фоні:
- доходність 2-річних Treasury наблизилася до 4,38%;
- долар отримав додаткову підтримку;
- очікування підвищення ставки ФРС у вересні посилилися;
- фондові індекси наприкінці тижня знизилися.
Водночас всередині ФРС немає повної єдності. Крістофер Воллер заявив, що його позиція щодо вересневого рішення залежатиме насамперед від нових даних щодо інфляції. Це означає, що майбутня статистика CPI може суттєво змінити ринкові очікування.
Основні індекси
- S&P 500 — завершив тиждень зі зниженням;
- NASDAQ — залишався відносно стійким завдяки технологічному сектору;
- Dow Jones — знизився на тлі посилення очікувань щодо ставок.
Попри корекцію, інтерес до технологічних компаній та штучного інтелекту залишається одним із головних факторів підтримки американського ринку.
Європа
Європейські ринки також перебувають під впливом зростання інфляційних ризиків.
Інфляція в єврозоні у серпні піднялася приблизно до 3,3% у річному вимірі, що стало одним із найважливіших факторів для зміни очікувань щодо подальших дій ЄЦБ. Основною причиною прискорення інфляції стало зростання енергетичних витрат на тлі геополітичної ситуації.
Ринок дедалі більше очікує, що ЄЦБ може продовжити підвищення ставок у вересні.
Це створює складну ситуацію для європейської економіки: з одного боку, необхідно стримувати інфляцію, а з іншого — високі ставки створюють додатковий тиск на економічне зростання.
Доходності державних облігацій країн ЄС залишаються підвищеними, а інвестори стали більш обережними щодо довгострокових боргових інструментів.
Китай
Китайська економіка демонструє неоднорідну динаміку.
Офіційний виробничий PMI у серпні залишився нижче позначки 50, що свідчить про продовження тиску на промисловий сектор. Водночас приватне дослідження показало покращення виробничої активності завдяки зростанню нових замовлень та експорту.
Таким чином, ситуація залишається змішаною:
- експорт демонструє певну стійкість;
- промислове виробництво поступово покращується;
- внутрішній попит залишається слабшим;
- сектор нерухомості продовжує створювати ризики для економіки.
Китайські регулятори, ймовірно, продовжать використовувати монетарні та фіскальні стимули для підтримки економічної активності.
Валютний ринок
На валютному ринку головною подією тижня стало посилення долара.
Американська валюта отримала підтримку одразу з кількох напрямів:
- сильні дані щодо зайнятості у США;
- зростання доходностей Treasury;
- підвищення очікувань щодо ставки ФРС;
- попит на долар як захисний актив;
- геополітична невизначеність.
EUR/USD залишався під тиском через одночасне посилення долара та зростання інфляційних ризиків у єврозоні.
Японська єна також залишається слабкою. Доходності японських державних облігацій продовжують зростати, що поступово змінює традиційні глобальні потоки капіталу.
Сировинні ринки
Нафта
Нафтовий ринок став одним із головних джерел глобальної волатильності.
На початку вересня ціни на нафту різко зросли через нове загострення конфлікту на Близькому Сході та ризики для транспортних маршрутів через Ормузьку протоку. Brent піднімалася вище $90 за барель.
Зростання нафтових цін має подвійний ефект:
негативний:
підвищує інфляційний тиск і може змусити центральні банки довше зберігати високі ставки;
позитивний:
підтримує енергетичні компанії та країни — експортери енергоносіїв.
Саме тому динаміка нафти найближчими тижнями залишатиметься одним із ключових факторів для світових ринків.
Золото
Золото залишається одним із головних захисних активів.
Водночас сильніший долар і зростання доходностей американських облігацій створюють для золота короткостроковий негативний фактор.
Тому найближчим часом золото, ймовірно, залишатиметься волатильним: геополітичні ризики підтримуватимуть попит, тоді як жорстка політика ФРС стримуватиме потенціал зростання.
Україна
Український фінансовий ринок на початку вересня продовжує демонструвати відносну стабільність, незважаючи на високий рівень зовнішніх ризиків.
Ключову роль відіграє політика НБУ, міжнародна фінансова підтримка та збереження достатньої ліквідності банківської системи.
Валютний ринок
Гривня залишається під контролем НБУ в режимі керованої гнучкості.
Для українського валютного ринку важливими факторами залишаються:
- обсяги міжнародної фінансової допомоги;
- потреби імпортерів;
- валютні надходження експортерів;
- сезонні фактори;
- бюджетні платежі;
- політика НБУ щодо інтервенцій.
На початку вересня додатковим фактором ризику для України є зростання світових цін на нафту та загальне посилення долара.
Для гривні це означає потенційно більший попит на іноземну валюту, однак за нинішньої моделі валютного регулювання НБУ має достатньо інструментів для згладжування різких коливань.
ОВДП
Ринок українських державних облігацій залишається одним із найбільш активних сегментів внутрішнього фінансового ринку.
За даними Міністерства фінансів, на аукціоні 1 вересня 2026 року гривневі ОВДП із терміном до погашення близько одного року були розміщені зі ставкою 15,18% річних. Для дворічних паперів, розміщених 25 серпня, ставка становила 15,63%, а для випуску з терміном близько 2,6 року — 16,09%.
Це свідчить про збереження привабливого рівня доходності українського державного боргу.
Важливою тенденцією залишається зростання інтересу населення до ОВДП. Міністерство фінансів 3 вересня повідомило про оновлення історичного максимуму портфеля державних облігацій у власності громадян.
За даними НБУ, за січень–серпень 2026 року уряд залучив через аукціони з продажу та обміну ОВДП понад 343 млрд грн, а загальний обсяг таких залучень від початку повномасштабної війни перевищив 2,37 трлн грн.
Таким чином, ОВДП продовжують виконувати подвійну функцію: забезпечують фінансування державного бюджету та залишаються важливим інструментом інвестування для банків, компаній і населення.
Банківська система
Українська банківська система зберігає достатній запас ліквідності та продовжує працювати стабільно.
Основними позитивними факторами залишаються:
- висока ліквідність банків;
- значний запас капіталу;
- стабільна платіжна інфраструктура;
- зростання попиту на державні цінні папери;
- поступове відновлення кредитування економіки.
Водночас зовнішні фактори — сильний долар, дорожча нафта та потенційне посилення монетарної політики провідних центробанків — створюють додаткові ризики для вартості зовнішнього фінансування та валютного ринку.
Основні події тижня
Серед ключових факторів періоду 31.08–05.09.2026 можна виділити:
- різке зростання геополітичних ризиків на Близькому Сході;
- підйом цін на нафту вище $90 за барель;
- посилення інфляційних очікувань у світовій економіці;
- сильні дані щодо ринку праці США;
- зростання очікувань щодо можливого підвищення ставки ФРС;
- зміцнення долара;
- підвищення інфляції в єврозоні до близько 3,3%;
- збереження слабкої динаміки китайського виробничого сектору;
- стабільність українського валютного ринку;
- збереження високої привабливості ОВДП;
- подальше зростання інтересу українських громадян до державних облігацій.
Прогноз на найближчі 2–4 тижні
Найближчий місяць може стати одним із найбільш важливих періодів для фінансових ринків у третьому кварталі.
США
Ключовим фактором стане американська інфляція. Саме дані CPI за серпень можуть визначити остаточні очікування щодо засідання ФРС 15–16 вересня.
Станом на початок вересня ринок уже значно підвищив оцінку ймовірності підвищення ставки, хоча всередині ФРС зберігаються різні позиції.
Якщо інфляція виявиться вищою за очікування, долар і доходності Treasury можуть продовжити зростання.
Європа
ЄЦБ перебуває під дедалі більшим тиском через прискорення інфляції. Ринок очікує подальшого підвищення ставок у вересні.
Це може обмежувати потенціал зростання європейських фондових індексів, але водночас підтримувати євро.
Україна
Для України базовий сценарій залишається відносно стабільним.
Очікуємо:
- збереження контрольованої динаміки гривні;
- продовження валютних інтервенцій НБУ за необхідності;
- високий попит на ОВДП;
- збереження привабливих гривневих ставок;
- подальше зростання ролі внутрішнього ринку державного боргу.
Головними зовнішніми ризиками залишаються різке зміцнення долара, подорожчання нафти та можливе посилення грошово-кредитної політики ФРС і ЄЦБ.
Загальний висновок
На глобальних ринках ми очікуємо підвищеної волатильності. Поєднання геополітичних ризиків, високих цін на енергоносії та зміни очікувань щодо ставок створює складне середовище для інвесторів.
Водночас сильна американська економіка та стійкість корпоративного сектору продовжують підтримувати фондові ринки.
Для України найбільш важливим залишається збереження внутрішньої фінансової стабільності. За базового сценарію гривня та ринок ОВДП можуть залишатися відносно стабільними, хоча зовнішня волатильність вимагатиме від НБУ та уряду збереження обережної політики.
