У вівторок еталонні сорти нафти оновили мінімуми за останній тиждень, оскільки загроза масштабних бойових дій на Близькому Сході тимчасово відступила. Про це повідомляє Reuters.
Падіння котирувань до тижневих мінімумів
Ф'ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 1,47 долара (1,66%) і впали до $86,89 за барель. Водночас американська нафта WTI втратила 1,45 долара (1,76%), знизившись до $81,16 за барель. Для обох маркерів це найнижчий рівень цін із 20 липня. Обвал почався ще на попередній торговій сесії, коли обидва еталони втратили близько 8% вартості одразу після призупинення американських авіаударів по Ірану.
Шанс на дипломатію та позиція Трампа
Головним драйвером зниження цін стали заяви президента США Дональда Трампа про початок переговорів з Тегераном. Американський лідер зазначив, що сторони мають шанс на врегулювання ситуації. Проте він попередив: якщо дипломатія зазнає краху, Вашингтон негайно поновить військові удари. Іран зі свого боку також задекларував готовність до заходів у відповідь у разі зриву переговорів.
Аналітики зазначають, що деескалація зменшила страхи інвесторів щодо можливих атак хуситів на нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії. Додатковим фактором стабілізації ринку стало відновлення роботи термінала Каспійського трубопровідного консорціуму на російському узбережжі Чорного моря, який тиждень простояв через атаки безпілотників.
Загроза судноплавству та падіння попиту
Попри поточне зниження цін, ситуація в енергетичних артеріях світу залишається критичною:
- Блокада проток: єменські хусити намагаються встановити контроль над Баб-ель-Мандебською протокою, дзеркально копіюючи вплив Ірану на Ормузьку протоку.
- Скорочення транзиту: за тиждень (до 24 липня) чистий експорт нафти через Ормузьку протоку обвалився вдвічі — до 2,9 млн барелів на добу (проти 5,9 млн тижнем раніше).
- Атаки на Саудівську Аравію: Ер-Ріяд перехопив дрони, спрямовані на його нафтові об'єкти, які, за даними влади, запустили проіранські угруповання з території Іраку.
Експерти Marex наголошують, що нафта не дорожчає ще сильніше лише через слабкий глобальний попит, особливо в країнах Азії. [1] Проте ризики нових масштабних збоїв у постачанні палива через Червоне море залишаються вкрай високими.
